БАНЯЧОК

банячо́к 1. мала кухонна посудина; каструлька (м, ср, ст)2. капелюх (ст): А коло нього вертівся то справа, то зліва його приятель, цукерник Стецьків, маленький, ніби всміхнений, ніби скривлений, в “банячку” – себто твердім чорнім капелюсі, все одягнений “як з голки” (Купчинський); Вийшов із каварні у чорному футрі з коміром із видри, у “банячку”, елєґантний, гарний, Боже коханий! (Ярославська)||баняк

Лексикон львівський 

БАРА →← БАНЯЧИТИ

T: 0.088076641 M: 4 D: 3