ҐОСЬЦЬ

ґосьць незнайомець, чолов'яга (ср, ст): – Ти звідки, ґосьцю? – питає він, немов хочучи ще впевнитись. – Чо сі питаєш? Хочеш знати, з-під якого я нумеру? – вже нетерпеливо цідить, встаючи з колін, штурман. Базиль прикладає два пальці до чола в німому салюті. Свій хлоп! Зі Львова (Лисяк)||фацет (фацит)◊ гоноровий (ґоноро́вий) ґосьць нескупа, із почуттям честі, гідності, достойна поваги людина (ср, ст): – Хто в нас? Гості? – Прийшов пан Стефко. Вимий руки та п'ємо каву з нами. – Пан Стефко?! То ґосьць гоноровий! (Авторка) ◊ мотати ґо́сьця вул. заохочувати до якоїсь справи, переконуючи в її необхідності (ст)

Лексикон львівський 

ҐОҐОДЗИ →← ҐОСПОСЯ

T: 0.07936369 M: 3 D: 3